Х-17

Лабораторія Х-17 створена для дослідження ноосфери та розробки технологій прямої взаємодії з нею. Лабораторія спеціалізувалася на експериментальних методах зчитування, інтерпретації та візуалізації інформаційних структур, пов’язаних зі свідомістю живих істот.

Основним напрямом робіт у Х-17 була розробка Візіографа — унікального пристрою, призначеного для прямого доступу до ноосфери. Після підтвердження існування ноосфери у 1995 році науковці дійшли висновку, що інформація про свідомість усіх живих істот зберігається у специфічному прошарку так званої «тонкої матерії». У межах програми С-Свідомості Візіограф розглядався як аварійний і водночас експериментальний засіб «вивантаження» свідомості з цього середовища.

Лабораторія Х-17 була розташована під промисловим майданчиком, у якому пізніше було організовано Науково-дослідний центр «Малахіт».

Попри те, що Х-17 пережила Другу катастрофу без критичних конструктивних ушкоджень, значна частина технічної та наукової документації була втрачена або знищена. Це суттєво ускладнило подальшу реконструкцію повної картини досліджень і справжнього потенціалу Візіографа.

Іскровець: Коли ми з ученими вперше натрапили на той промисловий майданчик, він виглядав мертвим і покинутим: іржаві каркаси цехів, перекинута техніка, бруд повсюди. Для мене це було чергове місце — таких у Зоні десятки, але вчені майже одразу оживилися. Вони швидко зрозуміли, що комплекс має вдале розташування, міцні конструкції й ідеально підходить для створення повноцінного наукового центру. Тоді ще важко було повірити, що тут з’явиться НТЦ «Малахіт».

У процесі детальнішого обстеження ми спустилися в підвальні приміщення, і саме там я відчув, що щось не сходиться. Надто вже ці подвали не були схожі на звичайні заводські: товсті перегородки, гермодвері, дивні кабельні траси, що йшли глибше під землю, ніші під складне обладнання. Я відразу зрозумів — це не просто промисловий комплекс, а залишки однієї з Х-лабораторій. Вчені швидко дійшли того ж висновку.

Та радість відкриття затьмарювала одна річ: жодної документації. Усі архіви або вивезли, або знищили ще до нас. Я намагався з’ясувати номер лабораторії за характерними ознаками, але марно.

Зате стало ясно інше: це місце вже колись служило великій науці Зони, і, мабуть, саме тому вчені так впевнено вирішили зробити його своїм новим домом.